Inna Ershova

Люди забудуть, що ти говорив, забудуть, що ти робив, але ніколи не забудуть, що ти змусив їх відчути.

Якщо ти хочеш побудувати корабель, не треба скликати людей, планувати, ділити роботу, діставати інструменти. Треба заразити людей прагненням до нескінченного моря. Тоді вони самі його побудують.

Воістину той, хто не цінує життя, той його не заслуговує.

Хтось повинен померти, щоб інші більше цінували життя.

У людини два життя: друге починається, коли розумієш, що життя тільки одне.

Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.

Життя — подорож, а не прибуття до кінцевого пункту призначення.

Кращий момент, щоб посадити дерево, був двадцять років тому. Наступний – сьогодні.

Ваш час обмежений, не витрачайте його, живучи чужим життям.

У цьому житті не важливо, як ти падаєш. Важливо, як ти піднімаєшся.

Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми можемо бути.