diada center

Батьки, котрі втягують в свої зради дітей, роблячи їх співучасниками: «мамі не кажи ітд», радячись з ними, розповідачи який інший партнер поганий і що він їх не любить ну і все таке інше, кладуть на дитину велику відповідальність, про яку та не просила. І в подальшому це виливається в те, що в дорослому віці такій людині буде вкрай важко будувати довірливі стосунки,
вона буде усюди бачити зраду та обман.
Найкращим буде не втягувати дитину взагалі і просто їй казати «це наші дорослі справи, ми самі з цим розберемся»
Естер Перель

Уявлення про щасливі свята та реальність війни поєднувати дивно, тому психологічно пережити період свят може бути складно.
Є люди, для яких ніколи Новий рік і Різдво не були важливими, і таких насправді багато. На нас тисне святкова метушня, традиції, реклами, на яких сім’ї щасливо зустрічають свята, і це все часто змушує нас почуватися некомфортно, якщо в нас немає жодних планів, які начебто повинні бути за замовчуванням, як і самого бажання святкувати. Тут важливо бути відвертими із собою та не піддаватися під цей тиск, пам’ятати, що не святкувати, якщо вам не хочеться – це нормально.
Якщо ж вам завжди подобалися свята, а цьогоріч ви вагаєтеся через свій сум, то можна спробувати піти до людей, але дати собі можливість піти звідти в будь-який час. Можна спробувати відсвяткувати, але не змушувати себе зображати радість і силкуватися досидіти до кінця вечора.

Будь-яка закохана пара, чи то молоде подружжя чи люди, що прожили разом десятки років чи навіть щойно створена пара, завжди потребують якоїсь романтики, іскорки, яка не дала б погаснути вогню їхнього кохання.

Якщо ви зараз в пошуках тієї самої іскорки, то радимо дослухатися вам до наступних рекомендацій ⬇️

Коли ви відчуваєте, що у вас виникають проблеми, краще сісти і спокійно про все поговорити. Завжди дослухайтеся, але ніколи не слухайте, що вам говорять інші, навіть якщо це родичі та друзі. Ніхто не може знати, окрім вас, як вам краще поводитися в тій чи іншій ситуації що стосується відносин.

Якщо ви сімейна пара, то варто допомагати один одному. Якщо ви бачите, що ваш партнер втомився допоможіть йому, навіть якщо це буде щось на 10 хвилин. Він чи вона обов’язково оцінить такий прояв уваги. А також намагайтеся не перетворювати все життя на постійну рутину, пробуйте щось нове, робіть із звичайних справ справжнє свято, святкуйте кожен день, прожитий разом.

Головне також не забувайте про те, що у вашої другої половинки є право на свободу, на улюблене хобі чи заняття. Не варто туди скрупульозно втручатися. Просто цікавтеся його/її досягненням, успіхами, завжди питайте як пройшов день. Дуже корисним є контакт «очі-в-очі», коли ви розмовляєте не забувайте бути уважним та дивитися на партнера.

Ще одна корисна порада для міцних стосунків – це приймати один одного такими як ви є. Не намагайтесь змінити щось у своєму партнеру, цінуйте його за ті риси, за які ви його полюбили. І не забувайте не лише робити компліменти, а й хвалити один одного, адже – це так приємно.

Щоб покращити стосунки - зробіть разом щось, що ви ніколи не робили. Поїдьте в двох у інше місто на вікенд, прогуляйтеся по нічних вулицях, спробуйте щось нове у с**сі, ваш партнер це оцінить, зробіть приємний подарунок своїй другій половинці. Або просто організуйте романтичну вечерю для своєї другої половинки. Саме романтика інколи така необхідна для щасливих стосунків. Спокійна атмосфера, приємна музика, смачна вечеря та неодмінне продовження уже не за столом… Обов'язково запам'ятаються вам обом.

#гармонія #стосунки #гармоніявідносин #психотерапія #парнапсихотерапія #індивідуальнапсихотерапія

Апатія? Що робити?

Апатія – якщо перекласти дослівно – грецькою означає «відсутність пристрасті». У психіатрії та психології під ним мають на увазі стан відчуженості, байдужості, відсутності прагнень і бажань.

Якщо ви відчуваєте що ваш стан можна назвати апатичним – постарайтеся відпочити, проконтролювати достатній ваш сон по тривалості і якості, Задумайтесь чи досить добре ви харчуєтеся. Постарайтеся хоча б тимчасово обмежити себе від зайвих стресів. Якщо при вище названих умовах стан не нормалізується, затягується, або причини такого стану для вас не очевидні – зверніться на консультацію до фахівця, і тоді ваша «якість життя» скаже вам «спасибі».

Легендарному музиканту Полу Маккартні виповнився 81 рік. Солідна дата – проте Пол досі виступає і активно підтримує Україну, особливо після повномасштабного вторгнення, розгорнув наш прапор на концерті в США.

Та невідомо, чи дожив би він до таких років, якби не доленосна зустріч із головним коханням його життя, зірковою фотографкою і музиканткою Ліндою Істман. Саме завдяки їй він зміг виборсатися із тенет алкогольної і наркотичної залежностей.

Вони познайомилися на концерті Джорджі Фейма в одному з лондонських клубів 15 травня 1967 року. Спочатку всі навколо вважали їхні стосунки легковажним захопленням. Проте зіркові шлюби всіх «бітлів» розпалися, і тільки Пол Маккартні прожив 29 років у гармонії зі своєю коханою Ліндою.

Пол присвятив своє життя музиці, а музику присвячував Лінді.

11 березня 1969 року Пол до вечора затримався на студії і насилу переконав власника вже закритої ювелірної крамниці відчинити її, щоб купити єдину обручку у наявності – за 12 фунтів. Адже наступного дня вони з Ліндою мали побратися.

Вона була мудрою і чуйною жінкою, відкрила в чоловікові батьківські почуття задовго до народження дітей. Лінда мала чотирирічну доньку від першого шлюбу. Якось вона лишила малу з Полом, а сама нібито пішла у справах. Та насправді Лінда сховалася поряд із камерою і зробила цілу фотосесію “бітла”, що грався з дитиною і світився від щастя. За якийсь час Маккартні отримав конверт зі знімками, на яких тонкі дитячі ручки обіймали розчуленого рок-музиканта.

Лінда не просто цікавилася успіхами чоловіка. Вона активно брала участь в його музичній кар’єрі: співала на бек-вокалі, грала на клавішних. І нехай її музичні дані оцінили не всі, Лінда и Пол завжди звучали в унісон.

Тяжка хвороба, рак грудей, забрала життя Лінди у 56 років. Пол був поруч. Тримаючи дружину за руку, він прошепотів: “Ти катаєшся на своєму красені коні Аппалосі. Сьогодні чудовий весняний день. Ми мчимо через ліс. Небо безхмарне і блакитне”. Цієї миті вона назавжди стулила очі.

Пол одружувався ще кілька разів. Проте він досі повторює, що Лінда – назавжди в його серці.

Перфекціоніст.

«Все або нічого!» — кажуть перфекціоністи, намагаючись довести будь-яку справу до ідеалу. Контрольна робота чи переїзд, прибирання чи звичайний сніданок — усе має бути взірцевим, бездоганним… таким, що комар носа не підточить!
То хто ж такі ці легендарні перфекціоністи? Перфекціоніст — це людина, яка у всьому прагне досконалості. Виконати доручене завдання «на трієчку» — не для нього, адже зробити щось гірше від інших — нижче його гідності.
Перфекціоністів хвалять і люблять, адже вони як ніхто знають, як краще, правильніше та красивіше.
В 1978 психолог Дон Хамачек провів різницю між двома типами перфекціоністів: «нормальний» і «невротичний»:
Нормальні перфекціоністи — люди, які встановлюють для себе реалістичні стандарти, отримують задоволення від копіткої праці та здатні бути менш точними у певних ситуаціях.
Невротичні перфекціоністи — люди, які вимагають від себе, як правило, недосяжного рівня продуктивності, сприймають свої зусилля як незадовільні і не можуть знизити власні стандарти.
Невротичні перфекціоністи по суті не просто мають високі стандарти, вони мають неймовірно високі стандарти. Це може призвести до нав'язливої ​​самокритики, страху невдачі та прокрастинації.
Коли ваш перфекціонізм заважає вам досягти поставленої мети, саме тоді він стає нефункціональним. Наприклад, якщо у вас є робота, і ви повинні зробити її до середи, але через свій гіперперфекціонізм ви прострочили всі дедлайни і здали її пізніше четверга через бажання зробити все ідеально, ось тоді це вже проблема.
Як позбутися перфекціонізму?
Існує п'ять простих і дієвих способів, як позбавити себе цієї особливості раз і назавжди:
1.змиріться з тим фактом, що всім властиво помилятися навіть вам. Дайте людям шанс на помилку.
2.ставте конкретні терміни до виконання завдань: середовище, отже середовище.
складіть список справ за важливістю: пріоритети у боротьбі з перфекціонізмом відіграють важливу роль.
3.навчіться хвалити себе за виконану роботу, а не лише займатися самокритикою. Пам'ятайте фразу: «Поки що сам себе не похвалиш — ніхто не похвалить».
робіть перерви у роботі, коли відчуваєте, що у стані ступора. Також не забувайте відпочивати у відведений для цього час, намагайтеся відпустити все на самоплив.
Намагайтеся подивитися на свій перфекціонізм тверезим поглядом і попросіть дати оцінку вашій унікальній рисі характеру друзям або близьким. Можливо, ваше прагнення ідеального вже не таке ідеальне, як може здатися на перший погляд.

Про три зворушливі перформанси Марини Абрамович, без яких неможливо уявити собі сучасне мистецтво.

«СМЕРТЬ СЕБЕ», 1978
Художники та колись кохані – Марина Абрамович та Улай – провели безліч спільних перформансів, транслюючи через мистецтво всі тонкощі та складності любовних стосунків. Їхні перформанси були жорсткими, еміональними та зворушливими, але в першу чергу кожен з них був небезпечний – художники відчували не лише себе, а й долю, це було частиною їхньої творчості.

Для проекту "Смерть себе" Марина та Улай поєднали свої роти спеціальним пристроєм та вдихали видихи один одного. Через сімнадцять хвилин після початку перформансу обидва впали непритомні. Для кожного з них "Смерть себе" було випробуванням довіри у стосунках.

«ЕНЕРГІЯ СПОКОЮ», 1980
Перформанс "Енергія спокою" пройшов у Амстердамі 1980 року. Під час акції митці стояли один навпроти одного, тримаючись за величезний лук, при цьому падаючи назад. Улай тримав тятиву та стрілу, націлену прямо в серце художниці, а Марина – сам лук. Цікавою деталлю перформансу стали мікрофони, які були прикріплені до тіл художників, відстежуючи та передаючи їхнє серцебиття.

Головна ідея перформансу, як і у випадку зі "Смертю собі" – показати важливість довіри у стосунках. Пізніше Марина Абрамович розповіла, що це був тяжкий твір, адже відповідальність за її життя була в чужих руках. Тривалість перформансу була 4 хвилини.

«ЗАКОХАНІ» ("Похід Великою Китайською стіною"), 1988
1980 року художники вирішили одружитися посередині Великої Китайської стіни. Улай мав розпочати свій шлях із пустелі, Марина – з боку моря, і зустрітися посередині. Дозволи від китайської влади чекали вісім років. Перформанс відбувся 1988 року: щоб зустрітися, кожен пройшов понад 2000 кілометрів назустріч один одному. Під час зустрічі митець обійнялися та розлучилися – до цього часу їхні стосунки вичерпали себе.

Так в історію мистецтва увійшли не лише їхні стосунки, а й їхній розрив – навряд чи хоч одна пара у світі розлучалася стільки ефектно та людяно одночасно.

У чому різниця?

Психіатри та психологи займаються психічним здоров'ям, але у роботі є відмінності, які слід розуміти.
Зараз ми все розповімо.

Психіатр - це лікар, який може призначати ліки та ставити діагноз. Психолог у своїй роботі використовує лише немедикаментозні засоби, інакше кажучи - розмовну терапію. А ще він не ставить діагнози.

Обов’язково психіатри проходять спеціальну підготовку в медичному вузі, щоб вміти виявляти широкий спектр проблем.

Для роботи з помірними рівнями тривоги та депресії краще спробувати психотерапію, а не одразу звертатися до ліків. Психолог допоможе визначити, коли варто звернутися до психіатра.

Здобувати медичну освіту психологу не обов'язково. Але якщо психолог хоче вести психотерапію, він має пройти додаткове навчання.

Психолог і психотерапевт - це одне і те ж саме?
Не зовсім. Психотерапевт - це людина, яка працює саме з клієнтами (веде психотерапію). На відміну від психолога він не займається наукою та дослідженнями. Деякі психотерапевти називають себе психологами лише тому, що клієнтам так зрозуміліше.
Психотерапевти підтримують клієнтів, покращують їхній психічний стан за допомогою особистої або онлайн-терапії без використання ліків.

Пишіть нам у direct 📩, вам допоможуть професіональні психотерапевти🫶

Доброго дня!👋
Сьогодні поговоримо про те, з чим рано чи пізно стикається кожна пара - конфлікти. Отже, ми вже знаємо, що після романтичного періоду в парі настає момент, коли партнери починають помічати недоліки один одного. Саме тоді виникає неймовірна кількість причин для конфлікту:

• Фінансові питання та плани на майбутнє.
Хто за що повинен платити? Хто заробляє більше грошей? Як розподілити бюджет? На що витрачати? Скільки? Чи потрібно взагалі відкладати гроші?
Такі запитання часто спричиняють неприємності в парі. Найкращим способом вирішення подібних конфліктів буде спільне обговорення бюджету з урахуванням всіх можливих нюансів. Не потрібно соромитися про це говорити, адже одна розмова, якої чомусь часто уникають люди, може попередити сварки та неприємні ситуації в подальшому.

• Спільний побут. Домашні обов'язки.
Коли обидва працюють, або хтось один цілий день дивиться за дитиною (що насправді нітрохи не легше за повноцінну роботу), то можуть виникати питання про те, хто повинен прибирати, готувати, мити посуд, витирати пил, купувати продукти тощо. Також, в кожного може бути свій режим сну, звички та "ритуали". Всі ці речі можуть послужити причиною сварки. В сучасному світі вже відходить стереотип про те, що всією хатньою роботою повинна займатися жінка, але в деяких родинах і досі трапляється. Щоб уникнути подібних конфліктів, краще домовитися хто за що відповідає до початку спільного життя.

• Прояв почуттів. Романтика. Інтимні питання.
Іноді, тема с**су для людей - табу. Надалі, це може спричиняти незадоволення злість та образи. Не варто соромитися говорити відверто один з одним. Якщо щось не подобається - звертати на це увагу. Щось хочеться спробувати - пропонуйте! Не позбавляйте себе задоволення, як фізичного, так і психологічного😉

• Ревнощі. Друзі. Колишні. Зрада.
Кожна людина має право на те, щоб вільно спілкуватися з іншими людьми. Але тут варто враховувати такий нюанс, що кожен вкладає різний зміст в поняття "Зради". Для когось, усміхнутися іншій людині - це вже зрада. А для когось, с**с з іншою людиною - це нормально. Хтось вважає, що піти з друзями на пиво - це щось нечуване та жахливе, а комусь хочеться всю ніч провести в клубі. Такі речі важливо обговорити, коли ви тільки починаєте зустрічатися. Іноді доведеться йти на компроміси, та розуміти свого партнера, щоб не завдавати йому болю. Тут головне поважати один одного та свій вибір.

• Спроби контролю.
Таке може спостерігатися як з боку чоловіка, так і з боку жінки. Куди йдеш? О котрій будеш вдома? Що одягаєш? З ким бачишся? Це нормально - цікавитися життям свого партнера, але все повинно бути в міру. Дуже важливо довіряти один одному, та говорити вашій половинці, коли один починає "душити" своїм контролем. Немає нічого поганого в тому, щоб розуміти свої кордони, та кордони іншої людини. Поважайте один одного!

• Цінності. Цілі. Релігія.
На цьому фундаменті можуть виникати проблеми, коли один починає ламати цінності, та системи іншого. Якщо ви хочете зберегти стосунки, то варто з розумінням відноситися до свого партнера, не тиснути, та не нав'язувати грубо свою думку. Найкращим варіантом буде толерантно поставитися до поглядів іншого, та розмовляти про це спокійно та виважено. Якщо ж ваші погляди сильно суперечать один одному, то краще попрощатися на хорошій ноті.

Це лише маленька частка проблемних ситуацій які можуть виникати у стосунках, та важливо пам'ятати, що всі люди різні та в кожного своє бачення світу та життя. Стосунки - це важка праця та щоденна робота над собою. Але натомість ви отримуєте набагато більше. Розмовляйте один з одним, та бережіть своє кохання ❤️

Парна психотерапія - це про здорові стосунки. Робота над усвідомленням ролей, установок та стереотипного мислення кожного з партнерів, які можуть негативно впливати на відносини. Відвертий діалог та напрацювання шляхів створення ресурсних стосунків.

#психологія