Trupi Tamás

Среди буддийских произведений искусства одними из первых появились изображения Будды Шакьямуни. О том, когда была создана первая из них, общего мнения нет. В соответствии с археологическими данными, изображать Будду начали только через несколько столетий после его ухода в Паринирвану. До этого существовали только символические изображения чакр, стоп Будды. Впрочем, некоторые источники говорят о статуе, созданной «с натуры» еще при жизни Будды. Этот портрет известен как «образ из Уддияны». Он был создан по просьбе короля Уддияны. Говорится, что этот портрет излучал «божественный свет».

Буддийские статуи могут быть расписаны либо целиком, либо частично; может быть расписана только голова и некоторые атрибуты. Сама роспись и в особенности золочение лица или всей фигуры является подношением тому Будде, который запечатлен в статуе.

У металлических статуй чаще всего золотом расписывалась голова. В некоторых случаях — вся статуя покрывалась сусальным золотом. У особенно ценных статуй само тело может быть покрыто золотой краской и отполировано (кроме лица), а одежда покрыта сусальным золотом. Золотая краска — это золото, размельченное в порошок и смешанное с клеем. При нанесении золотой краски поверхность приобретает мягкий золотой цвет, а при полировке начинает блестеть.

Зачастую процесс росписи статуй называют «открыванием глаз», поскольку особая важность придается именно глазам Будды. После прорисовки глаз статуя «оживает», хотя для полного оживления этого недостаточно — чтобы она работала на благо просветления существ, ее следует правильно наполнить. После наполнения статуя должна быть благословлена одним из высоких лам.

В собрание нашего музея, в частности в бывшей коллекции А.М. Позднеева представлен ряд изображений Будды Шакьямуни в различные моменты. Одна из скульптур представляет Будду восседающи в позе лотоса и касается правой рукой земли у правого колена. Это символизирует момент Пробуждения, который также называется «отражение атаки войск Мары».

Nicki Minaj: Trinidad minister criticises rapper's vaccine tweet

Rapper Nicki Minaj has been criticised by Trinidad and Tobago's health minister over a tweet in which she said her cousin's friend in the country had been made impotent by a Covid vaccine.

Terrence Dyalsingh said on Wednesday that the "false" post had wasted his department's time.

The tweet also claimed the friend had swollen testicles.

It has caused backlash from health experts around the world who are concerned about vaccine disinformation.

Minaj made the comments on Monday to her 22 million followers.
Mr Deyalsingh said his department hasn't seen a single recorded incident of testicles becoming swollen because of the vaccine in Trinidad and Tobago or "anywhere else in the world".

He said that his team had spent all of Tuesday checking to "make sure that what she was claiming was either true or false".

"Unfortunately we wasted so much time yesterday running down this false claim," he said.

Nicki Minaj, Boris Johnson and the swollen testicles
The tweet was also criticised by England's Chief Medical Officer Chris Whitty who said Minaj should be "ashamed".

"There are a number of myths that fly around, some of which are just clearly ridiculous and some of which are clearly designed just to scare," he said. "That happens to be one of them. That is untrue".

US infectious disease expert Anthony Fauci said the rapper should " be thinking twice about propagating information that really has no basis".

Earlier this week, Minaj said she had decided not to get vaccinated for the Met Gala and would get vaccinated when she had done enough research.

She later told her followers that she would get jabbed in order to tour.

Українці серед найкращих у світі. Чим нам запам’ятався біатлонний Чемпіонат світу з паралельної реальності 2021?
Трохи більше тижня потому завершився Чемпіонат світу з біатлону 2021 у Поклюці. Світова першість запам’яталась вболівальникам яскравими перемогами, цікавими розв’язками на останній стрільбі та фінішній прямій. Атмосферу свята створювали на повну глядачі на трибунах та уздовж всієї траси. Словенія ретельно готувалась до чемпіонату. Вони значно розширили трибуни на стадіоні, а по дистанції забезпечили більше місць для стоячих уболівальників. Ну і, звичайно, багато позитивних емоцій подарувала наша збірна – усі здобуті медалі увійдуть у біатлону історію нашої країни. Тож давайте згадаємо всі найкращі моменти цьогорічного чемпіонату і підіб’ємо підсумки виступу наших біатлоністів!

Вибір Юрая Санітри та Надії Бєлова. Хто поїхав у Поклюку?
На початку лютого тренерам національної збірної треба було визначитись із складами на чемпіонат. Оскільки у чоловіків і жінок у цьому сезоні повна квота (6 біатлоністів), це трохи полегшило завдання. Оскільки в особистих гонках можна було заявити лише чотири спортсмени, двоє останніх – за бортом. Комусь мало пощастити взяти участь в індивідуальній гонці або синглміксті, адже не всі їх полюбляють. За словами тренерського штабу, лідери збірної були функціонально готові бігти майже усі гонки, однак хотілось дали шанс виступити всім.

Склад чоловічої збірної: Сергій Семенов, Дмитро Підручний, Артем Прима, Артем Тищенко, Руслан Ткаленко та Тимофій Лапшин.

Юрай Санітра більш за все розраховував на нашого капітана Сергія Семенова. Українець на початку сезону здобув бронзову медаль у спринті, а в січні багато разів заїжджав у десятку найкращих. Семенов разом з Артемом Тищенко на момент чемпіонату посідали у загальному заліку Кубка світу місця у топ-20. Не вистачило кількох балів Дмитру Підручному, щоб скласти їм компанію. Четвертим номером поїхав Руслан Ткаленко. Поки сезон для нього складається не найкращим чином у порівнянні з минулим, однак за проведеними січневими етапами з’ясувалось, що він повністю готовий. Артем Прима і Тимофій Лапшин поїхали запасними.

Лакмусовим папірцем став Чемпіонат Європи напередодні. Поки лідери готували у Поклюці, так звана «команда Б» вирішила спробувати свої сили у Польщі. Артем провів змагання не досить вдало – відставання ходом від лідерів було значне, а стрільба жахливою. Не найкращі стрілецькі здібності продемонстрував і Тимофій, лише швидкість була достойною. Нагадаємо, Лапшин після Олімпіади 2018 року прийняв українське громадянство з розрахунком на допомогу в естафетних гонках.

Склад жіночої збірної: Анастасія Меркушина, Ірина Варвинець, Олена Підгрушна, Юлія Журавок, Валерія та Христина Дмитренки.

На жаль, не побачили ми на чемпіонаті світу Яну Бондар. Головний тренер Надія Бєлова включала її у попередній список, однак на Чемпіонаті Європи вона не очікувано провалилась. У спринті Яна з двома нулями фінішувала 56-ю! У гонці переслідування з однією хибою вона піднялась на 48-е місце, а ходом програла 6 хвилин лідеру. Тож було вирішено замінити її на досвідчену Олену Підгрушну, яка у міксті виборола для України перемогу. Цікаво було подивитись на рішення Бєлової в особистих гонках, яким чином вона розподілить склади.

Експерти прогнозували Україні мінімум 5 медалей, а вболівальники мріяли про п’єдестал ледь не в кожній гонці. Що у результаті вийшло, зараз усе згадаємо.

Перша медаль та сюрприз Китаю
Відкривала словенський Чемпіонат світу змішана естафета. Наші тренери довго міркували над остаточним складом, адже вперше на світовій першості фінішувати будуть чоловіки. Зваживши всі за та проти, зупинились на варіанті Меркушина-Варвинець-Семенов-Тищенко. Дуже цікаво рішення, адже на Кубку світу таким складом ми не виступали – двічі була Журавок, а на першому етапі у Контіолагті пробували на першому етапі Валерію Дмитренко.

Напередодні гонки фаворитом вважали збірну Німеччини, вони перемагали у себе вдома у Рупольдингу, а другу перемогу в сезоні святкували французи.

Капітан жіночої збірної Анастасія Меркушина відмінно провела свій перший етап. Один промах на стійці не завадив їй передати естафету четвертою. Від лідера китаянки Менг Фанкі, яка відстрілялась чисто, було лише 5 секунд відставання. У когорті лідерів також були Ніколь Гонтье та росіянка Катерина Юрлова.

Після передачі естафети на відмітці 8,3 км Ірина Варвинець підняла нас на другу позицію, тримаючи за спиною у Доротеї Вірер. Танг Цзялинь ходом не блищала, а Ірина Старих зовсім відвалилась. Там вже їм на п’яти наступали і норвежка і німкеня Гільдебрандт, яка потрохи намагалась підтягнутись до лідерів. На лежці майже всі відпрацювали чисто, лише наша Ірина один раз не влучила. На щастя, українка по трасі рухалась у пелотоні з Гільдебрандт, Хильде Фенне та Магнуссон, тримаючи темп. І тут багато чого вирішила стійка. Доротея заробила два кола штрафу, те що і від неї всі боялися. Німці за стрільбища вийшли першими і одразу за ними викотили французи, на яких ніхто не звертав увагу. Гільдебрандт і Селья Емоньє йшли тандемом аж до передачі і лише на останніх десяти метрів француженка вирішила вирватись у лідери.

Ірина передала естафету 5-ю з відставанням у 15 секунд, все зіпсували ті дві хиби на стійці. Наш капітан Сем на колі дістав китайця Ван Веньяна та Якуба Штвртецького, однак обганяти не став – беріг сили. На лежці всі відпрацювали швидко і чисто, лише чех застряг з додатковими патронами. На другу стрільбу Сергій прийшов з меншим відставанням від Кюна, який чисто відпрацював і залишився лідером, а от Фійон-Має дав шанс Сему відіграти позиції. Наш капітан з Йоганнесом Бьо закрили всі мішені, а француз лише з трьома додатковими патронами залишився позаду, а там вже Фемлінг і Джакомель поряд.

Лідер чоловічої збірної дуже впевнено пройшов свій етап і передав естафету на третій позиції. Всі тримали кулаки за Артема Тищенка, який з Крістіансеном збільшили перевагу над представниками Китаю, Франції, Італії та інших. Через дві хиби на лежці від нас відірвався норвежець з китайцем і впритул наблизились Гофер з Жакленом. Напруга зростала. Усі знають проблеми Артема на стрільбищі, особливо на стійці, тому важливо було хоча б лежачи точно відпрацювати. На останню стрільбу прийшов Долль з відставанням більше ніж пів хвилини. Два промахи завдали проблем, він довго вицілював патронами. Тищенко, Фамін Ченг та інші прийшли разом, коли Крістіансен вже заробив собі коло штрафу. Артем ризикував – стріляв дуже швидко, однак три мішені не закрив. Жаклен і Гофер теж промазали, але по одному. Українцю вдалось оминути штрафні кола і він помчав наздоганяти трійку претендентів на медалі.

На наступній відсічки Артем обігнав Жаклена. Гофер не здавав темпом, тримав 5-секунду перевагу. Попереду був підйом, на якому Артем підстрибуючи нісся до італійця. По трасі йому допомагали вболівальники з українськими прапорами, що скандували його прізвище. На спуску у Тищенка лижі ковзали кращі, і він нарешті залишив Лукаса позаду. Скоро вихід на стадіон, а попереду в декількох метрах китаєць вже ледь йшов пішки. Артему не було проблемою його з’їсти. Бенедікт Долль фінішував першим, фаворити не дали створити сенсацію. Україна друга! Рік тому ми втратили медаль, коли Олена Підгрушна прикро пропустила на останніх метрах дистанції Ганну Еберг, але на цей раз удача була на нашому боці. Ну і замкнули трійку лідерів Китай з одним промахом у заліку. Оце так несподіванка. Домрачева з Бьорндаленом готують команду на Олімпіаду повним ходом. Ну а для українців ідеальний початок чемпіонату.

Королівська гонка Артема Тищенка
На передодні спринту усіх цікавило питання: хто побіжить у спринті? Окрім Семенова, Тищенко та Ткаленка тренерський склад вирішив дати шанс Артему Примі, а Підручного будуть готувати до індивідуалки.

65-е місце Прими з 4-а махами у сумі – такий відвертий провал говорить про утримання від подалі експериментів

Руслан Ткаленко виступив у своєму стилі. У сезоні він часто посідав місця близькі до топ-30 і на чемпіонаті світу не було виключення. 32-а позиція з урахуванням що він на фініші програв одну десяту секунди Домбровські з Литви.

Мабуть, найбільше було очікувань хорошого результату від нашого капітана. Семенов лежку відпрацював чисто і виходив зі стрільбища з 8-м часом. Однак на стійці збився з ритму своєї коронної кулеметної роботи і дві останні мішені не закрив. 22-е місце Сергія абсолютно не влаштовувало і на останньому колі дистанції він зумів відіграти 4 позиції, відправивши на одну сходинку вниз Емільєна Жаклена. Оскільки Сем полюбляє контактні гонки, відставання у півтори хвилини було більш ніж достатньо для переслідування.

Ну і супергонка від Артема Тищенка. Що тут казати, всі і так все бачили. Українець стартував з пізнім номером і по розбитій трасі показував феноменальну швидкість. На першому колі він був швидший навіть за Джорджа Буту. На лежці багато втратив часу через вибілювання кожної мішені і не дарма. З нулем на стійку він прийшов у якості поточного лідера і знов п’ять з п’яти. 4-й час і 5 секунд до Лукаса Фратцшера. Німець вже радів бронзовій медалі, як тут Артем на останньому кілометрі вже його випереджав. Красивий і впевнений фініш українця відправив на третє місце улюбленого всім нам Оллі Хіденсало. Мабуть, ще якісь 300 метрів дистанції і Йоганнес Бьо міг би розпрощатись з перемогою. Другий день змагань і ми вже мали два срібла.

У жіночому спринті ми особливо не розглядали медальні перспективи, адже жодна з дівчат не перед стартом не давала таких передумов. Прогнозували подіум господарці змагань Юлії Джимі. Уродженка Києва півмісяця проводила тренувальні збори на сучасній буковельській трасі разом з нашою збірною під наглядом Санітри. Однак у спринті їй не вдалось продемонструвати ані хорошої швидкості, ані якісної стрільби. Можливо, для Словенії 15-е місце прийнятний результат, але не для Джими.

Найгірший результат серед українок продемонструвала Валерія Дмитренко. Їй не вдалося потрапити у топ-60 через завал на стрільбищі і слабкий хід. Не зрозуміло через що були такі відставання на колах, мабуть втома після чемпіонату Європи. Колишні спринтерки сестри Семеренко точно не в захваті від своїх наслідувальниць. Ірина Варвинець фінішувала 29-ю з чистою стрільбою. Недалеко від неї з 26-м місцем Меркушина, так, стрільба не задалась у той день. Юлія Журавок могла претендувати на десятку найкращих, одна на лежці заробила штрафне коло. Благо завдяки чистої другої стрільби вдалося піднятися на 13-е місце. Відставання від переможниці було не велике, тож у пасьюті ми мали хороші шанси на медаль, але про це трохи згодом.

Гілде Фенне своїм золотом повністю виправдала ставку тренерів. Скільки сезоні її підтягували до оптимальної форми, виправляли стрільбу, лікували спину. Тепер вже ніхто про неї не скаже: «краще б вона завершила». Франція святкувала свою першу (срібну) медаль, що здобула Селья Емоньє – ще одна потенційно «завершуюча». Перша особиста медаль чемпіонату світу має надихнути на позитивній ноті завершити сезон. Ева Пускарчикова загадала радісні часи п’ятирічної давнини, як тут у Поклюці святкувала свій першій медальний успіх і вирішила його повторити. Бронза з одним махом варте похвали.

Прорив Юлії Журавок та золотий дубль Йоганнеса
У гонках переслідування на нас чекали чимало сюрпризів. Ірина Варвинець не вийшла на старт, хоча мала прийнятне місце, цілком могла боротись за високі місця. Тренери таке рішення пояснили підготовкою до жіночої естафети.

Анастасія Меркушина піднялась не так високо. 21-е місце як результат поганої роботи на стійці. Поки наш капітан довго вицілював кожен патрон, біатлоністки з пізніми номерами прийшли, закрили всі мішені і пішли. Останнє коло було чудовим, дякуючи сервісменам вдалось відіграти 5 позицій.

Головне, що посереднє місце Насті затьмарила бронзова медаль Юлії Журавок. Ніхто з уболівальників не пам’ятають такої самовіддачі від українки. На кожному колі Юля ходом не випадала з топ-10. Важливу роль заграло «сидіння» на хвості у Екгофф, вони разом прийшли на останню стрільбу, а вийшла з неї тільки Юля. На останньому колі українка йшла одна – позаду нікого не було, лише Бреза в 20 секундах тягнула за собою пелотон, тому Журавок у своєму темпі втримала бронзу.

«Перед решающей стрельбой важно не задаваться вопросом, что я буду есть на ужин». Ментальные тренировки – особый козырь Лагрейда
Поклюка, февраль 2021 года. Стурла Хольм Лагрейд только что выиграл золото чемпионата мира на классической биатлонной дистанции – индивидуальной гонке. 20 километров и 20 точных попаданий.

«Эту гонку я пробежал уже несколько раз», – сказал новоиспеченный «золотой мальчик» после победы.

24-летний биатлонист занимается ментальными тренировками и визуализацией, которые уже принесли удачу многим спортсменам.

Визуализация длится столько же, сколько и гонка: Лагрейд не только представляет трассу, но и делает остановки на стрельбу
За день до гонки Лагрейд не просто прошел по дистанции. Конечно, он отметил для себя различные участки лыжни, на которых собирается сделать то-то и то-то.

Но также отправился в мысленное путешествие по трассе чемпионата мира, предусматривая остановки на стрельбище, корректирование лыжной и стрелковой техники. И все остальные аспекты, о которых нужно думать, когда хочешь бороться за место на вершине в сложном двоеборье из бега на лыжах и стрельбы, где грани, как известно, тонки.

«Визуализация длится почти столько же, сколько сама гонка, если я занимаюсь ей в режиме реального времени», – говорит Лагрейд.

В ту среду в феврале Стурла пробирался по поклюкскому лесу 49 минут. Он потратил почти столько же времени в отеле Sport Hotel Pokljuka накануне вечером, когда сидел в номере и проходил ту же дистанцию в голове.

«Если я сильно нервничаю, то могу полностью «пройти» гонку с холостым тренажем, где я произвожу серию выстрелов (прицеливаюсь в мишень на стене и нажимаю на спусковой крючок), затем я закрываю глаза и представляю, что бегу одновременным одношажным ходом или попеременным двухшажным ходом в подъем», – рассказывает Стурла.

В процессе «мысленной гонки» он также повторяет информацию о технике от тренера Эгиля Кристиансена: перенести таз и, соответственно, вес тела вперед. Это ключевые слова, которые Лагрейд вспоминает во время визуализации, чтобы лучше бежать на лыжах.

«С помощью визуализации ты представляешь ситуации в голове. В моем случае я представляю соревнования. Я мысленно прохожу по трассе и мысленно выполняю стрелковые серии. Таким образом, я уже «пробежал» гонку до того, как появился на старте. И тогда большая часть того, с чем ты сталкиваешься – это знакомые вещи, и у тебя уже есть план в голове. Не приходится тратить энергию на обдумывание того, что ты собираешься делать», – объясняет биатлонист.

Лагрейд подчеркивает, что не является экспертом по части ментального тренинга или визуализации. Он не отключается от всего, у него не снижается пульс, но подобные тренировки влияют на работу мозга таким образом, что делают спортсмена более сконцентрированным и собранным.

«Объяснить это не очень просто, но я пытаюсь войти в такой режим, при котором я сосредоточен и бдителен. У меня не получается оградиться от всего, у меня не включается «туннельное зрение», но мне все-таки удается фокусироваться на самом важном.

Когда я использую свое дыхание, оно напоминает мне о различных моментах, над которыми я должен работать, и помогает сосредоточиться на том, чтобы извлечь лучшее из ситуации. Я не позволяю давлению взять верх, но концентрируюсь на том, что я могу сделать, чтобы стрелять как можно лучше», – объясняет Стурла.

Помогли аудиофайлы, которые дал тренер в 2010-м – тогда Лагрейд посмеялся и забыл
Поначалу было много «беспорядка в системе».

«В голове крутилось много мыслей. В конце концов, я почувствовал, что мне удалось немного разобраться в них и сосредотачиваться на нужных вещах в нужное время. В биатлоне очень важно не задаваться вопросом, что я буду есть на ужин, когда я подхожу к решающей стрельбе», – рассказывает 24-летний спортсмен, смеясь.

Впервые его познакомили с ментальными тренировками 10 лет назад. Тогда он не воспринял их всерьез. Однако, как показало время, большая часть ему пригодилась.

«Когда мне было 13-14 лет, у нас был тренер, который дал нам аудиофайлы и показал практики осознанности («майндфулнесс»). Мы немного посмеивались, потому что звучало это странно. Однако аудиофайлы я сохранил и после тяжкого старта предыдущего сезона решил ими пользоваться», – вспоминает Стурла.

Поворот, который сделал из Лагрейда настоящего победителя, случился после сезона-2019/20.

«В то время я замечал, что я очень хорош на тренировках, но бывают гонки, в которых я стреляю очень плохо. Тогда я подумал, что проблема в голове. На тот момент я бы ничего не потерял, попробовав ментальные тренировки, и я отыскал старые аудиофайлы из 2010-го», – рассказывает Стурла.

Довольно быстро биатлонист перешел от аудио к чистой медитации. Для него это работало лучше всего.

«Фокус внимания можно тренировать так же, как выносливость, точность и технику»
Бывший игрок национальной сборной по гандболу Аня Хаммерсенг-Эдин серьезно увлечена темой ментальных тренировок, визуализации и позитивной психологии и написала об этом две книги.

«Все больше и больше спортсменов сейчас начинают осознавать, что у нас есть фокус внимания. И что этот фокус можно тренировать так же, как выносливость, точность и технику. Мозг и сердечный ритм чрезвычайно хорошо реагируют на то, что мы видим и физически ощущаем в теле», – говорит Хаммерсенг-Эдин.

Она замечает, что многие спортсмены уже используют подобный вид тренировок.

«Многих сбивает то, что их тело – например, во время матча или тренировки – находится в одном месте, а фокус внимания – в другом. В практике визуализации это, напротив, самая суть. Визуализация для многих полезна, но в то же время способность сосредотачивать внимание на текущем моменте – это та область, над которой, по моему опыту, спортсменам стоит поработать больше всего.

Когда ты тренируешь свой фокус внимания и тебе удается присутствовать физически и психически в одном и том же месте в одно и то же время, легче извлечь максимум из тренировок и выступлений», – отмечает экс-гандболистка.

Она называет ментальный тренинг и визуализацию «чрезвычайно мощными».

Стурла Хольм Лагрейд размышляет над тем, стоит ли ему продолжать ментальные тренировки или оставить их только для соревновательного сезона – с ноября по март.

«Это немного отнимает энергию и потому сейчас, когда сезон окончен, я чаще расслабляюсь. У меня, можно сказать, не доходят руки, несмотря на то, что было бы разумно немного позаниматься. Посмотрим, воспользуюсь ли я чем-то в связи с летними тренировками», – говорит Лагрейд.

Блок-шот в седьмом матче финала против «Уорриорз» – главный игровой момент в карьере Леброна. Его можно разбирать бесконечно
Blocked by James!

В баскетболе все как в жизни: время неумолимо движется вперед, за одним сезоном всегда следует другой, и лишь изредка в привычное положение дел вмешивается нечто экстраординарное – то профсоюз игроков не может договориться с владельцами и наступает локаут, то весь мир проваливается в объятия внезапно появившегося и нежелающего отступать вируса. В таком бесконечном марафоне несложно потерять чувство времени. И порой бывает очень кстати остановиться на мгновение и сопоставить свои внутренние часы с точным ходом событий.

Задумайтесь: c того момента как Аллен Айверсон пришел в лигу, а незадолго до этого Майкл Джордан завоевал свой четвертый чемпионский перстень, прошло уже двадцать пять лет; Шакил О’Нил покинул «Лейкерс» в далеком 2004-м; Адам Сильвер занимает должность комиссионера НБА уже восьмой год; а знаменитый блок-шот, который Леброн Джеймс поставил Андре Игудале в седьмой игре финала НБА, сразил весь мир (и в особенности «Уорриорз») целых пять лет назад. Именно в тот день, 19 июня 2016 года, мы услышали от комментатора Майка Брина легендарное «Blocked by James!» («заблокирован Джеймсом!»)

Уже тогда считалось, что сумасшедший момент в исполнении лидера «Кавальерс» окажется одним из важнейших эпизодов его карьеры. Сейчас же абсолютно ясно: блок Джеймса в седьмой игре финала-2016 (в США его называют The Block) является таким же символом великого игрока, как и принесший «Чикаго» титул в финале 1998-го года последний бросок Джордана в кольцо «Юты» (The Last Shot). Почему последний? Потому что обычный The Shot тоже уже был занят Майклом в 1989-м.

Теперь многие болельщики даже полагают, что, когда Леброн объявит о завершении карьеры, его статуя около арены «Кливленда» должна отразить именно этот спасительный полет. И пока за окном продолжается баскетбольное межсезонье, мы можем вновь вспомнить детали этого впечатляющего события.

Поможет нам проникнуться атмосферой финала никто иной, как главный летописец четырехкратного чемпиона НБА – Брайан Уиндхорст. Журналист ESPN воочию наблюдал матч на арене, а несколько лет назад принял участие в записи подкаста Билла Симмонса, где и обратил внимание широкой публики на некоторые интересные особенности великого блок-шота. О чем же он рассказал?

* * *

Андре Игудала пытался избежать контакта с Джей Ар Смитом и потерял важные доли секунды, которых хватило, чтобы Джеймс успел совершить блок-шот.

Рассмотрим весь эпизод в движении (замедленный повтор с 25 секунды).

Игудала забрал подбор после промаха Ирвинга при равном счете (89:89) за 2 минуты до конца матча; перевел мяч за среднюю линию; разыграл с Карри преимущество в одного игрока и оставил Смита в неудобной позиции; вылетел после двух шагов, но не стал укладывать мяч в корзину напрямую, что спровоцировало бы контакт со Смитом и, скорее всего, дало бы право на два штрафных броска, а уклонился от столкновения за счет небольшого смещения корпуса вправо и пригнутой головы. Именно этой доли секунды, когда Андре выполнял маневр в воздухе вместо прямой атаки, хватило Леброну, чтобы успеть поставить блок-шот в последний момент.

Уиндхорст считает, что Игудала намеренно не хотел получать пробивной фол, поскольку в четвертой четверти того матча уже дважды промахнулся с линии.

У Андре в принципе были проблемы со штрафными: 61% в регулярном сезоне-2015/16, 56% в плей-офф и всего 33% в данной финальной серии. К тому же необходимо понимать важность момента, ведь перед броском (и блоком) баскетболисты обеих команд промахнулись с игры 9 раз подряд, в том числе одну трехочковую попытку смазал сам Игудала.

Так что форвард «Голден Стэйт» шел завершать наверняка, но в то же время пытался избежать необходимости вставать на линию.

Согласно расчетам Sports Science, маневр Андре стоил ему 0,15 секунды. Со стороны столь короткое мгновение выглядит незаметным, но в динамике противостояния с участием одного из лучших атлетов современности каждая сотая доля секунды имела значение, ведь «окно» возможности для блок-шота Джеймса составляло всего 0,2 секунды.

Леброн продемонстрировал действительно выдающийся забег:

• расстояние от стартовой позиции до кольца составило 27 метров;

• первые 18 метров он пробежал за 2,67 секунды;

• в момент получения обратного паса от Карри Игудала находился в 4,3 метра от точки пересечения с Джеймсом, Леброн – в 6,4 метра (разница 2,1 метра);

• максимальная скорость Джеймса в процессе сокращения дистанции составила 32,3 км/ч;

• в наивысшей точке прыжка лидера «Кливленда» его ладони находились на высоте 3,5 метра (кольцо висит в 3 метрах от паркета).

Только представьте: все это было проделано ради того, чтобы успеть в созданное благодаря защите Джей Ар Смита «окно» для блок-шота длиной 0,2 секунды. Немыслимо, но именно так выигрывают чемпионства.

Леброн выпрыгнул с двумя поднятыми руками и задел кольцо.

Теория для тех, кто считает, что победитель сжульничал. Как и в ситуации с броском Джордана в финале с «Ютой», где часть болельщиков полагает, что Майкл отодвинул рукой защищавшегося против него Брайона Расселла сверх правил.

В момент высочайшего прыжка Джеймс поднял вверх обе руки: правой он пытался непосредственно заблокировать бросок Игудалы, левой же страховал другую сторону от кольца на случай, если Андре решит совершить попытку облететь кольцо. И это сработало.

«Я даже думал о том, чтобы завершить с другой стороны,. Но Леброн находился так высоко над кольцом, что обе стороны оказались перекрыты», – вспоминал Игудала.

Но все же есть одно неудобное обстоятельство: левой рукой Леброн ударил по кольцу.

«С новым шлемом и 8 оставшимися жизнями». Тарьей Бо возобновил тренировки после падения на лыжероллерах в Висбадене
Норвежский биатлонист Тарьей Бо возобновил тренировки после падения на лыжероллерах во время шоу-гонки в Висбадене, прошедшей 15 августа.

Бо дважды упал в гонке из-за того, что у него отстегнулось крепление на лыжероллерах, и получил сотрясение мозга. Позже он был вынужден покинуть сбор норвежской команды в Италии.

«Он вернулся. С новым шлемом и 8 оставшимися жизнями. Две недели без всяких тренировок, но теперь я снова чувствую себя нормально. Спасибо за всю поддержку», – написал Бо.

Привет Друзья и Гости